Статут – це головний установчий документ товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю. Саме він визначає внутрішні правила компанії, розподіл повноважень та процедури ухвалення рішень. Від якості та змісту статуту залежить наскільки ефективно працюватиме бізнес і чи зможе він захищати інтереси засновників.
Що вимагає закон
Згідно із Законом України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю”, статут має містити лише базову інформацію: найменування товариства, органи управління, їх компетенцію, порядок прийняття рішень, порядок вступу та виходу учасників. Проте для зручності та уникнення майбутніх спорів варто передбачити більше деталей, зокрема ті, що закон дозволяє врегулювати на власний розсуд.
Облік часток: краще зазначити, що не застосовується
Одна з новацій законодавства – можливість ведення обліку часток учасників товариства через депозитарну систему. На практиці така процедура рідко застосовується, особливо в малому та середньому бізнесі. Тому доцільно прямо вказати у статуті, що облік часток через депозитарій не використовується – це убезпечить від додаткових формальностей.
Не фіксуйте в статуті те, що часто змінюється
Нерідко засновники вносять до статуту інформацію, яка міститься в ЄДР: адресу, КВЕДи, розмір статутного капіталу, розподіл часток тощо. Така практика створює додаткові труднощі – кожна зміна цих відомостей тягне за собою необхідність затвердження нової редакції статуту, подання її до держреєстратора та сплати адміністративного збору. Рекомендуємо уникати таких зайвих процедур і не дублювати ці дані у статуті.
Розмежуйте повноваження директора
Ще один важливий блок – повноваження керівника. Закон дозволяє гнучко визначати межі його дій, тому варто чітко описати, які рішення директор може ухвалювати самостійно, а які – лише за погодженням із загальними зборами учасників. Це дозволить уникнути одноосібного прийняття ризикових або фінансово значущих рішень.
Право учасника діяти без довіреності – не автоматичне
У статутах часто зустрічається формулювання, що учасник товариства має право діяти від імені компанії без довіреності. Але на практиці такий пункт працює лише тоді, коли відповідні дані про кожну особу внесено в реєстр. Інакше треті особи не матимуть підтвердження повноважень, а компанія – не зможе зобов’язати таких представників відповідати за їх дії.
Значні правочини та заінтересованість
Важливо також передбачити у статуті порядок погодження значних правочинів (наприклад, понад 50% активів) та правочинів із заінтересованістю (коли сторонами виступають пов’язані особи). Це запобігає зловживанням з боку керівника чи окремих учасників.
Деякі дії можливі лише якщо прямо дозволені у статуті
Частина юридичних дій вимагає прямої згадки в установчому документі. Зокрема, за статтею 720 Цивільного кодексу України підприємницькі товариства можуть укладати між собою договори дарування тільки якщо таке право передбачено у статуті дарувальника. Тому, навіть якщо певні дії виглядають рідкісними, краще подбати про необхідні формулювання заздалегідь.
Команда АО “IDEALIST” допоможе розробити статут, який врахує всі індивідуальні потреби бізнесу, убезпечить від ризиків і забезпечить гнучке управління компанією.