Визначення місця проживання дитини є одним із найважливіших питань, що постають перед батьками після розлучення або у разі окремого проживання. Від того, з ким залишиться дитина, залежить не лише її фізичне та емоційне благополуччя, а й можливість повноцінного розвитку, стабільності та збереження родинних зв’язків.
Законодавство України передбачає чіткі правові механізми врегулювання таких ситуацій, однак у практиці часто виникають спори, що потребують втручання органів опіки або суду. У цій статті розглянуто ключові норми Сімейного кодексу України, судову практику та підходи до вирішення спорів щодо місця проживання дитини станом на 2025 рік.
У випадку добровільної згоди батьків на визначення місця проживання
Відповідно до ч. 4 ст. 157 СК України батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов’язків тим з них, хто проживає окремо від дитини.
Предметом даного договору є визначення місця проживання та дії з виховання, навчання, догляду за дитиною або поєднаних цих елементів, спрямованих на забезпечення нормального фізичного, духовного та морального розвитку дитини. Договір укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.
Якщо батьки проживають окремо, вони можуть добровільно домовитися про місце проживання дитини. При цьому враховується вік дитини:
- До 10 років – рішення ухвалюється батьками без обов’язкової згоди дитини;
- Від 10 до 14 років – враховується згода дитини;
- Від 14 років – дитина самостійно обирає, з ким проживати.
Роль органів опіки та піклування
Органи опіки та піклування проводять обстеження житлових умов обох батьків. Місцевий орган опіки та піклування, який призначає засідання комісії, викликає обох батьків, проводить з ними бесіди, оцінює інші обставини та виносить відповідне рішення, яке визначає місце проживання дитини з одним з батьків. Засідання спеціальних комісій у органах опіки та піклування проводяться у разі потреби, але не рідше ніж один раз на місяць.
Вирішення питання в судовому порядку
Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.
В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
З метою позитивного для Позивача вирішення даного спору, в суді необхідно доводити наступні обставини:
- відповідальне ставлення до своїх батьківських обов’язків,
- стан здоров’я як батьків, так і дитини,
- матеріальне становище батьків,
- можливість забезпечення належних житлових умов,
- сімейний стан батьків,
- сталість соціальних зв‘язків дитини, її психологічний стан, місце навчання,
- інші обставини(шкідливі звички, графіки роботи, професія і т.д.)
Якщо дитина проживає з одним із батьків, інший має право брати участь у її вихованні та спілкуванні. У разі порушення цього права він може звернутися до суду для його захисту.
Визначення місця проживання дитини є важливим з кількох причин, які мають як юридичне, так і психологічне значення, а саме потреба сприятливого середовища для гармонійного розвитку. Чітке визначення, з ким вона проживає, дозволяє уникнути нестабільності, конфліктів між батьками та частих змін умов життя.
Також, варто вказати на судову практику, яка відображає вагоме значення заздалегідь визначеного місця проживання дитини: неможливо вважати самочинною зміну місця проживання дитини одним з батьків, якщо таке місце проживання не було встановлене рішенням суду або органом опіки – такий висновок зробив Верховний Суд у своїй постанові від 15 січня 2025 року у справі №760/2096/22.
Відтак, неможливо вважати самочинною зміну місця проживання дитини одним з батьків, якщо таке місце проживання не було встановлене рішенням суду або органом опіки.
Отже, дитина потребує постійного, безпечного та сприятливого середовища для фізичного, психологічного та соціального розвитку. Чітке визначення місця проживання дозволяє забезпечити її стабільність і уникнути стресових ситуацій, пов’язаних з конфліктами між батьками.
Якщо Вам потрібна професійна допомога в юридичному супроводі визначення місця проживання дитини команда юристів АО «ІДЕАЛІСТ» може вам у цьому допомогти.