Практично кожен бізнес рано чи пізно стикається з необхідністю залучення працівників. Від офіс-менеджера чи продавця до юриста чи керівника проєкту — для того щоб належним чином оформити правовідносини, визначити обсяг повноважень, відповідальність та порядок взаємодії, варто укладати трудовий договір. Це не лише вимога законодавства, але й інструмент, що допоможе уникнути проблем у майбутньому.
У цій статті розглянемо ключові моменти, на які варто звернути увагу при укладенні трудового договору, щоб забезпечити прозорі, передбачувані й юридично захищені трудові відносини.
Чому варто укладати саме трудовий договір
На практиці чимало роботодавців обмежуються виданням наказу про прийняття на роботу, іноді доповнюючи його посадовою інструкцією. Це допустимий варіант, але не завжди достатній. Трудовий договір дозволяє більш повно відобразити специфіку домовленостей, встановити додаткові права й обов’язки, передбачити положення, які у стандартному шаблоні наказу не містяться.
До того ж, існують випадки, коли укладення трудового договору у письмовій формі є обов’язковим. Згідно з Кодексом законів про працю України, це стосується:
- організованого набору працівників;
- роботи у районах з особливими природними умовами або підвищеним ризиком для здоров’я;
- укладення контракту;
- коли працівник сам вимагає письмового оформлення;
- при працевлаштуванні неповнолітніх;
- при укладенні договору з фізичною особою;
- при дистанційній або надомній роботі;
- при роботі з нефіксованим робочим часом;
- при працевлаштуванні домашніх працівників;
Для укладення трудового договору працівник має надати:
- паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
- трудову книжку (у разі її наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування
У випадках коли законодавство передбачає, що певну роботу може виконувати лише людина з відповідною освітою – роботодавець має перевірити документ про освіту, кваліфікацію. Рекомендуємо зробити копії та зберігати їх протягом строку працевлаштування працівника. Якщо посада передбачає проходження періодичних медоглядів – отримати у працівника документ про стан здоров’я.
У випадку, що працевлаштовується особа з інвалідністю – отримати довідку до акта МСЕК та індивідуальний план реабілітації, щоб впевнитися що особа може виконувати дану роботу за станом здоров’я.
Для військовозобов’язаних працівників – отримати копії відповідних облікових документів.
Роботодавець, у свою чергу, повинен повідомити податкову службу (ДПС) про прийняття працівника на роботу до моменту його фактичного допуску. Це є обов’язковою вимогою, недотримання якої може призвести до накладення суттєвих штрафів.
Зміст трудового договору: на що звернути увагу
Права та обов’язки сторін
Найчастіше роботодавці обмежуються тим, що ознайомлюють працівника з посадовою інструкцією. Але з практичної та юридичної точки зору доцільно чітко прописати права і обов’язки працівника у самому трудовому договорі. Це допоможе уникнути суперечок щодо обсягу робочих функцій або допустимої поведінки на робочому місці.
До договору також можна включити:
- положення про нерозголошення конфіденційної інформації;
- обов’язок збереження комерційної таємниці;
- заборону на конкурентну діяльність, наприклад, у окремих випадках може не допускатися робота за сумісництвом.
- інші внутрішні політики та правила.
Ознайомлення з внутрішніми документами
У трудовому договорі доцільно передбачити обов’язок працівника ознайомлюватися з локальними актами роботодавця (правилами внутрішнього трудового розпорядку, політиками безпеки, техніки безпеки тощо) та дотримуватися їх. Це дозволить легше застосовувати дисциплінарні заходи в разі порушень.
Умови оплати праці
В договорі бажано деталізувати порядок оплати праці:
- оклад або погодинна ставка;
- умови та періодичність виплати;
- структура премій, бонусів (якщо вони мають місце);
- визначення, чи є певні виплати гарантованими.
Це дозволяє уникати непорозумінь і слугує доказом у разі спору щодо належної виплати заробітної плати.
Мінімальні гарантії — дотримуйтесь законодавства
Жоден трудовий договір не може містити умов гірших, ніж передбачено законодавством України. Основні документи, які регулюють трудові відносини:
- Кодекс законів про працю України (КЗпП);
- Закон України “Про оплату праці”;
- Закон України “Про відпустки”;
- Закон України “Про охорону праці”
- інші підзаконні акти та колективні договори (за наявності).
Договір може встановлювати кращі умови, наприклад, додаткову відпустку, надбавки чи гнучкий графік. Але погіршення гарантій (зменшення тривалості щорічної відпустки, рівня оплати праці, обмеження прав на соціальні гарантії) — є незаконним.
Грамотно складений трудовий договір — це не просто формальність. Це реальний інструмент захисту як для роботодавця, так і для працівника. У ньому можуть бути врегульовані всі важливі питання: від випробувального строку й обов’язків до правил звільнення та відповідальності за порушення.