У 2026 році змінилися вимоги до оформлення позовів про стягнення грошових коштів. Тепер у таких справах недостатньо правильно визначити сторони, сформулювати позовні вимоги та додати докази на підтвердження заборгованості. Законодавець запровадив ще одну формальну вимогу — зазначення реквізитів рахунку позивача, а в разі їх зазначення — подання документа, який підтверджує наявність такого рахунку.
І це вже не формальність «на майбутнє». Суди застосовують нові положення на практиці та залишають позовні заяви без руху, якщо позивач зазначив банківські реквізити, але не підтвердив їх належним документом.
Водночас нові вимоги до позовів є лише частиною значно ширшої реформи. Закон України від 07.04.2026 № 4833-IX передбачає цифровізацію окремих етапів виконавчого провадження, розширення обміну інформацією між виконавцями, банками та державними реєстрами, а також нові механізми виявлення майна і коштів боржника.
Що тепер потрібно зазначати у позові про стягнення коштів?
Закон № 4833-IX доповнив статтю 162 Господарського процесуального кодексу України новою частиною сьомою.
Якщо юридична особа звертається до господарського суду з позовом про стягнення грошових коштів, у позовній заяві необхідно зазначити реквізити рахунку позивача в банку або небанківському надавачі платіжних послуг.
Тобто для юридичної особи зазначення такого рахунку є обов’язковим елементом позову відповідної категорії.
Для фізичних осіб та фізичних осіб — підприємців передбачено дещо інший порядок. Вони повинні:
- зазначити реквізити свого рахунку; або
- повідомити суд про відсутність такого рахунку.
Якщо рахунку немає, фізична особа чи ФОП має також зазначити бажаний спосіб отримання коштів у випадку задоволення позову.
Аналогічні правила встановлені частиною сьомою статті 175 Цивільного процесуального кодексу України.
Отже, нова вимога поширюється як на господарські спори між суб’єктами господарювання, так і на цивільні справи про стягнення коштів.
Одного зазначення IBAN у позові недостатньо
Важлива новація стосується не лише тексту позовної заяви, а й документів, які подаються разом із нею.
Відповідно до частини сьомої статті 164 ГПК України, якщо в позовній заяві зазначені реквізити рахунку позивача, до позову необхідно додати документ, що підтверджує наявність такого рахунку.
Для цивільного судочинства аналогічна вимога закріплена у частині восьмій статті 177 ЦПК України.
Таким чином, просто вказати IBAN у прохальній частині позову або серед реквізитів сторони недостатньо.
Сам Закон не встановлює вичерпного переліку документів, якими може бути підтверджено наявність рахунку. Тому на практиці доцільно додавати сформований банком документ, з якого можливо однозначно встановити власника рахунку та його реквізити.
Для позивача це означає, що перевірка банківських реквізитів та підготовка документа про рахунок тепер мають стати стандартним етапом формування пакета документів до суду.
Нові правила діють і в наказному провадженні
Зміни стосуються не тільки позовних заяв.
Законом № 4833-IX доповнено також статтю 150 ГПК України, яка визначає вимоги до заяви про видачу судового наказу.
Для юридичної особи у такій заяві також необхідно зазначати реквізити рахунку. Фізична особа або ФОП може вказати рахунок або повідомити про його відсутність і визначити бажаний спосіб отримання коштів.
Якщо рахунок зазначено, до заяви необхідно додати документ, що підтверджує його наявність.
Аналогічні зміни щодо наказного провадження внесено до статті 163 ЦПК України.
Отже, нові правила потрібно враховувати незалежно від того, чи стягуються кошти в порядку позовного, чи наказного провадження.
Навіщо суду реквізити рахунку позивача
Запровадження цієї вимоги варто розглядати не ізольовано, а в контексті всієї реформи виконавчого провадження.
Закон № 4833-IX спрямований на посилення цифрової взаємодії між судами, органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, банками, іншими фінансовими установами та державними реєстрами.
Логіка змін полягає у тому, щоб інформація, необхідна для подальшого виконання судового рішення, була доступною якомога раніше та могла використовуватися в електронній формі.
Зокрема, Закон передбачає подальше розширення функціоналу автоматизованої системи виконавчого провадження та її інформаційної взаємодії з іншими державними інформаційними ресурсами.
У виконавчому документі можуть зазначатися відомі суду або іншому органу реквізити рахунків стягувача та боржника.
Тому обов’язок зазначати рахунок уже на стадії звернення до суду фактично є одним із елементів майбутньої цифрової моделі виконання судових рішень.
Що ще змінює Закон № 4833-IX
Реформа є значно ширшою, ніж нові вимоги до позовних заяв.
Закон передбачає вдосконалення обміну інформацією між автоматизованою системою виконавчого провадження, банками, фінансовими установами, небанківськими надавачами платіжних послуг та державними реєстрами.
Зміни покликані спростити отримання виконавцями інформації, необхідної для примусового виконання рішення, зокрема відомостей про кошти, рахунки, доходи та майно боржника.
Окремий блок нововведень стосується Єдиного реєстру боржників.
Закон розширює взаємодію цього реєстру з іншими державними системами та встановлює додаткові наслідки для осіб, відомості про яких до нього внесено.
Зокрема, наявність інформації про особу в Єдиному реєстрі боржників враховуватиметься при здійсненні дій щодо відчуження або передачі в заставу майна у випадках, визначених законом. Відповідні перевірки передбачені також у сфері державної реєстрації транспортних засобів, нерухомості та інших майнових прав.
Крім Закону України «Про виконавче провадження», Закон № 4833-IX вносить зміни, серед іншого, до:
Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, законів України «Про нотаріат», «Про дорожній рух», «Про банки і банківську діяльність», «Про іпотеку», «Про депозитарну систему України», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань», «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» та інших законодавчих актів.
Таким чином, мова йде не про точкове коригування процедури стягнення коштів, а про комплексне оновлення механізму виконання рішень та обміну інформацією щодо боржника і його майна.
Що потрібно врахувати перед поданням позову
Якщо позов стосується стягнення грошових коштів, перед його поданням варто додатково перевірити:
чи зазначені у позові актуальні реквізити рахунку позивача;
чи доданий документ, що підтверджує наявність саме цього рахунку;
чи відповідає позов актуальній редакції процесуального кодексу на дату його подання;
чи виконані інші формальні вимоги щодо додатків, судового збору та направлення документів учасникам справи.
На перший погляд відсутність документа про банківський рахунок може здаватися незначним недоліком. Однак судова практика вже показує, що цього достатньо для залишення позовної заяви без руху.
Тому під час підготовки документів до суду важливо враховувати не лише матеріально-правові підстави вимог, а й нові процесуальні вимоги, які можуть безпосередньо впливати на швидкість відкриття провадження та подальший розгляд справи.