Знайти потрібне фото для сайту сьогодні займає кілька хвилин: ввести запит у Google, зберегти зображення або зробити скриншот допису в Instagram і завантажити його на сторінку компанії. На практиці саме така простота часто створює для бізнесу юридичні ризики.
Те, що фотографія перебуває у відкритому доступі, ще не означає, що її можна безоплатно використовувати у рекламі, статті, каталозі товарів або на корпоративному сайті. У більшості випадків необхідно з’ясувати, кому належать права на фото та на яких умовах його дозволено використовувати.
Фото в Інтернеті не стає «нічийним»
Фотографічні твори належать до об’єктів авторського права. При цьому авторське право виникає з моменту створення твору — для його виникнення не потрібно попередньо реєструвати фотографію, ставити знак © чи здійснювати інше спеціальне оформлення. Це прямо випливає зі статей 433 та 437 Цивільного кодексу України.
Тому аргумент «на фотографії не було водяного знака» або «ніде не було написано, що її не можна використовувати» сам по собі не означає, що використання є правомірним.
Майнові авторські права включають, зокрема, право використовувати твір, дозволяти його використання іншим особам і перешкоджати неправомірному використанню. За загальним правилом використання твору здійснюється з дозволу суб’єкта авторського права, крім випадків, коли закон прямо допускає використання без такого дозволу.
Саме тому завантаження чужої фотографії на сайт компанії може становити використання об’єкта авторського права навіть тоді, коли фотографія вже багато років вільно доступна в Інтернеті.
«Я знайшов це фото в Google» — не дозвіл на використання
Google Images фактично допомагає знайти зображення, розміщені на інших вебсайтах. Сам факт появи фотографії у результатах пошуку не надає користувачеві право скопіювати її та використовувати для власного бізнесу.
На це звертає увагу і сам Google: зображення у результатах пошуку можуть охоронятися авторським правом. Для пошуку контенту, який допускає повторне використання, Google пропонує фільтр «Права на використання», однак навіть після цього рекомендує окремо перевіряти ліцензію та її умови на сайті, де розміщено фотографію.
Отже, правильний алгоритм виглядає не як «знайшов у Google — завантажив», а як «знайшов у Google — перейшов до першоджерела — перевірив автора та ліцензію — лише після цього використав».
Особливо обережним потрібно бути із зображеннями з фотобанків. Те, що фото можна безкоштовно завантажити, також не завжди означає необмежене використання. Ліцензія може вимагати зазначення автора, забороняти комерційне використання, внесення змін у фотографію або встановлювати інші умови.
А якщо фотографія опублікована в Instagram?
Тут працює те саме правило. Публікація фотографії у відкритому Instagram-акаунті не означає автоматичної передачі авторських прав усім користувачам Інтернету.
Якщо фотограф зробив фото та розмістив його у своєму профілі, саме перебування фотографії у відкритому доступі не надає компанії права завантажити її, додати свій логотип і використати, наприклад, для рекламного банера.
Не вирішує проблему і зазначення під фото: «Джерело: Instagram» або «Фото: @username». Зазначення автора та отримання права на використання — це різні речі. Якщо закон або ліцензія не дозволяють використання лише за умови зазначення автора, саме по собі посилання на джерело не замінює дозволу правовласника.
Так само скриншот допису не є універсальним способом обійти авторське право. Закон визначає відтворення як виготовлення копії об’єкта авторського права, зокрема в електронній формі. Тому зміна технічного способу копіювання не обов’язково змінює юридичну природу використання.
Автор фотографії та людина на фотографії — це не одне й те саме
Для бізнесу тут існує ще одна важлива деталь. У фотографії можуть одночасно виникати два різні питання: хто має авторські права на саме фото і чи можна використовувати зображення людини, яка на ньому присутня.
Наприклад, фотограф зробив портрет блогера. Дозвіл блогера використати своє зображення ще не обов’язково означає, що компанія отримала майнові права від фотографа. І навпаки: ліцензія від фотографа не завжди вирішує питання щодо використання зображення конкретної людини.
За статтею 308 ЦК України фотографія, на якій зображено фізичну особу, за загальним правилом може публічно показуватися, відтворюватися та розповсюджуватися за її згодою. Закон передбачає й окремі винятки.
Цікавою в цьому контексті є постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19 липня 2023 року у справі № 214/11028/21. Верховний Суд зазначив, що розміщення людиною свого фото в соціальній мережі без обмеження кола осіб, які можуть його переглядати, може свідчити про публічний характер такого розміщення. Якщо ж доступ до фотографії був обмежений певним колом користувачів, ситуація оцінюється інакше.
Однак ця позиція стосується передусім права особи на власне зображення. Її не варто трактувати як правило, за яким будь-яке фото з відкритого Instagram автоматично можна використовувати без дозволу автора фотографії.
Коли фото можна використовувати безпечніше
Найпростіший варіант — використовувати фотографії, створені самою компанією або її працівниками в межах належно оформлених правовідносин. Законодавство також окремо регулює права на твори, створені працівником у зв’язку з виконанням трудового договору, та твори, створені за замовленням.
Другий варіант — придбати фотографію або ліцензію у фотобанку та дотримуватися її умов.
Третій — отримати безпосередній дозвіл автора або іншого правовласника. Для бізнесу бажано мати можливість підтвердити такий дозвіл документально.
Можна також використовувати контент за відкритими ліцензіями, наприклад Creative Commons, однак необхідно перевіряти конкретний тип ліцензії. Одна може дозволяти комерційне використання із зазначенням автора, а інша — прямо його забороняти. Google також рекомендує кожного разу перевіряти конкретні ліцензійні умови фотографії.
Що може вимагати правовласник
Якщо компанія без достатньої правової підстави використала чужу фотографію на своєму сайті, питання може не обмежитися проханням видалити зображення.
Цивільне законодавство передбачає різні способи захисту прав інтелектуальної власності. Залежно від обставин спору правовласник може вимагати припинення порушення, відшкодування заподіяної шкоди чи застосування інших передбачених законом способів захисту. Закон також передбачає можливість оприлюднення інформації про встановлене судом порушення права інтелектуальної власності за рахунок порушника.
Для бізнесу ризик особливо зростає, коли чуже фото використовується не випадково в інформаційному матеріалі, а безпосередньо для просування товарів чи послуг: на рекламному банері, сторінці товару, у комерційному дописі або іншому маркетинговому матеріалі.
Як бізнесу перевіряти фотографії перед публікацією
Перед використанням зображення варто пройти просту перевірку:
- Встановити першоджерело фотографії та, за можливості, її автора.
- Перевірити, чи є дозвіл або ліцензія на використання фото саме в комерційних цілях.
- Зберегти підтвердження ліцензії, придбання фотографії або отриманого дозволу.
- Якщо на фото є конкретна людина, окремо оцінити питання щодо права на використання її зображення.
- Не виходити з припущення, що Google, Instagram, Pinterest чи інший відкритий ресурс автоматично означає «вільне використання».
Звертайтеся до Адвокатського Обʼєднання «ІДЕАЛІСТ» — допоможемо використовувати контент законно та мінімізувати ризики для бізнесу.