У процесі виконання судових рішень трапляються ситуації, коли дії або бездіяльність виконавця порушують права сторін. Законодавство України передбачає механізми захисту учасників виконавчого провадження через процедуру оскарження. У цій статті розглянемо, куди звертатися та що саме необхідно довести, якщо ви вважаєте дії виконавця неправомірними.
Виконавче провадження — завершальний етап судового процесу, коли рішення суду приводиться до виконання. Але не завжди дії державного або приватного виконавця є законними або справедливими. У таких випадках закон дає можливість боротися за свої права шляхом оскарження дій (або бездіяльності) виконавця.
Хто може оскаржити дії, приватного чи державного виконавця?
Право на оскарження мають:
- сторони виконавчого провадження — зокрема, стягувач і боржник;
- інші учасники та залучені особи, серед яких: представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб’єкт оціночної діяльності, а також особи, чиї права інтелектуальної власності порушено під час виконання рішень щодо конфіскації або знищення майна.
Особа може подати скаргу:
- до начальника відділу, у підпорядкуванні якого перебуває державний виконавець (за винятком боржника);
- до керівника органу ДВС вищого рівня, якщо оскаржується діяльність самого начальника відділу;
- до суду, який видав виконавчий документ, — у разі оскарження виконання судового рішення;
- до адміністративного суду, якщо йдеться про виконання рішень інших органів чи посадових осіб, зокрема постанов державного виконавця щодо стягнення виконавчого збору, або постанов приватного виконавця щодо винагороди, витрат та штрафів (згідно зі ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження»).
Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.
Звертаємо увагу, що згідно з частиною четвертою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити:
- найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається;
- повне найменування (прізвище, ім’я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцерозташування (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім’я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником;
- реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина);
- зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону;
- викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
- підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.
Строки оскарження:
Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом 3 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Які підстави можуть бути для оскарження дій (рішень або бездіяльності) державного виконавця?
Оскарження дій виконавця має ґрунтуватися на конкретних порушеннях закону або процедурних норм, що впливають на права чи законні інтереси учасників виконавчого провадження. Основними підставами можуть бути:
1. Порушення порядку відкриття виконавчого провадження
- Відкрито без належного виконавчого документа;
- Відкрито без дотримання строків;
- Провадження відкрито неуповноваженою особою.
2. Незаконне звернення стягнення на майно
- Арештовано майно, що не належить боржнику;
- Майно, що не підлягає стягненню згідно з законом, було арештовано або реалізовано;
- Порушення прав третіх осіб при зверненні стягнення.
3.Порушення строків або бездіяльність
- Виконавець не вживає дій для виконання рішення;
- Затягування провадження без обґрунтування;
- Відсутність повідомлень про вчинені виконавчі дії.
4. Порушення прав на участь у провадженні
- Відмова надати інформацію про виконавче провадження;
- Обмеження доступу до матеріалів справи;
- Відмова прийняти заяви, клопотання чи пояснення ( без належних пояснень).
Оскарження дій приватного чи державного виконавця — це важливий інструмент захисту прав та інтересів учасників виконавчого провадження. Закон передбачає чіткий механізм оскарження як у позасудовому, так і в судовому порядку. Важливо діяти своєчасно, спираючись на норми законодавства та наявні докази порушення.