25 квітня 2024 року Кодекс законів про працю було змінено шляхом додання нової глави, яка регулює працю домашніх працівників.
Домашній працівник – це фізична особа, яка виконує домашню працю у межах трудових відносин з роботодавцем. Домашня праця – це робота, яка виконується для домогосподарства за трудовим договором.
Проте тут важливо пам’ятати, що не вважається домашньою працею робота для домогосподарства, яка здійснюється особою нерегулярно та не більше 40 годин на місяць.
Для укладення трудового договору з домашнім працівником є обов’язковим дотримання письмової форми. Трудовий договір може бути строковим або безстроковим.
Обов’язковою умовою для того, щоб прийняти домашнього працівника на роботу є повідомлення територіальних органів Державної податкової служби за податковою адресою (місцем проживання) фізичної особи, яка наймає на роботу домашнього працівника, про прийняття такого працівника на роботу в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. №413.
Відповідно до законодавства домашні працівники не зобов’язані сплачувати загальнообов’язкове державне соціальне страхування, вони його сплачують лише на добровільних засадах.
Єдиний внесок для осіб, які є домашніми працівниками і беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, встановлюється у розмірі 22 відсотки суми, що визначається таким платником самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Для того, щоб добровільно сплачувати загальнообов’язкове страхування домашній працівник повинен подати до податкового органу за місцем проживання відповідну заяву в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
З особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, податковим органом в строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь відповідно до типового договору, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Роботодавець та домашній працівник самостійно вирішують питання ведення первинної облікової документації та трудової книжки такого працівника.
Тут також важливо зазначити, що законодавством обмежено вік для домашніх працівників, адже не допускається прийняття на роботу домашніх працівників осіб, які не досягли 16-річного віку.
Також важливо зазначити, що під час укладення трудового договору, домашні працівники користуються всіма правами і гарантіями, передбаченими Кодексом законів про працю.