Що таке КІК?
Контрольована іноземна компанія – юридична особа, яка зареєстрована на території іноземної держави, а її контролюючою особою (власником компанії чи частки в ній) є податковий резидент України.
Хто є контролюючими особами КІК ?
Фізична особа – резидент України або Юридична особа – резидент України, яка:
а) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 50 відсотків, або
б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відсотків, за умови що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або
в) окремо або разом з іншими резидентами України – пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.
Фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України не визнаються контролюючими особами, якщо їх володіння часткою у контрольованій іноземній компанії реалізовано через пряме або опосередковане володіння в іншій юридичній особі – резиденті України, за умови якщо остання визнається контролюючою особою згідно з цим пунктом та на неї покладається зобов’язання щодо оподаткування скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії.
Який обов’язок контролюючих осіб контрольованих іноземних компаній?
Згідно чинного законодавства контролюючі особи зобов’язані подавати звіт про контрольовані іноземні компанії до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та кваліфікованого електронного підпису.
Якщо фізичні та юридичні особи не подавали звітність про КІК за 2022 рік, то в 2024 році необхідно подати звітність і за 2022 , і за 2023 роки.
Строки подання звітності про КІК:
Якщо контролюючою особою є юридична особа, то звіт потрібно подати до 1 березня 2024 року. Якщо контролюючою особою є фізична особа, то звіт потрібно подати до 1 травня 2024 року.
Які НАСЛІДКИ неподання або невчасного подання звітності про КІК ?
1. Неподання контролюючою особою звіту про контрольовані іноземні компанії тягне за собою накладення штрафу в розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (на 2024 рік – 302 800 грн).
2. Несвоєчасне подання контролюючою особою звіту про контрольовані іноземні компанії тягне за собою накладення штрафу в розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання, але не більше 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (на 2024 рік не більше 151 400 грн).
3. Не відображення контролюючою особою у звіті про контрольовані іноземні компанії відомостей щодо наявних контрольованих іноземних компаній та/або не відображення інформації, визначеної підпунктами “г” – “з” підпункту 39–2.5.3 пункту 39–2.5 статті 39–2 Податкового Кодексу, щодо наявних контрольованих іноземних компаній, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 3 відсотків суми доходу контрольованих іноземних компаній або 25 відсотків скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії за відповідний рік, не відображених у звіті про контрольовані іноземні компанії, залежно від того, яке з таких значень є більшим, але не більше 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен факт не відображення контрольованої іноземної компанії та/або за всі не відображені суми (на 2024 рік не більше 3 028 000 грн).
4. Не повідомлення контролюючою особою контролюючого органу про набуття частки в іноземній юридичній особі, утворенні без статусу юридичної особи, або про початок здійснення фактичного контролю за іноземною юридичною особою, або про відчуження частки в іноземній юридичній особі, або про припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою у строки, передбачені підпунктом 39–2.5.5 пункту 39–2.5 статті 39–2 цього Кодексу, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт (на 2024 рік – 908 400 грн).
5. Неподання або подання не в повному обсязі контролюючою особою документації з трансфертного ціноутворення, інших копій первинних документів щодо контрольованої іноземної компанії на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 39–2 Податкового Кодексу, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 3 відсотків від суми доходу контрольованої іноземної компанії, щодо яких не було подано документацію та/або копії первинних документів, але не більше 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (на 2024 рік не більше 3 028 000 грн).
Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податку від обов’язку подання звіту про контрольовані іноземні компанії та підтверджувальних документів, передбачених статтею 39–2 цього Кодексу.
Неподання звіту про контрольовані іноземні компанії протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати фінансових санкцій (штрафів), передбачених цим пунктом, – тягне за собою накладення штрафу в розмірі п’яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання звіту про контрольовані іноземні компанії, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року” (на 2024 рік не більше 908 400 грн).
Наші юристи можуть проаналізувати чи будуть застосовними правила КІК до Вас та/або Вашої іноземної структури і чи є підстави для звільнення прибутку КІК від оподаткування в Україні.