Сьогодні життя на дві країни стало реальністю для багатьох українських сімей. Подружжя купують квартири в Україні, інвестують у житло в Європі чи інших країнах, будуючи спільний побут незалежно від кордонів. Проте, коли справа доходить до розлучення, ця інтернаціональність перетворюється на серйозний юридичний виклик. Як поділити майно, якщо воно розкидане по різних державах?
Правило 1: Український суд ділить лише українські стіни
Найпоширеніша помилка під час розлучення з «іноземним елементом» — спроба поділити все майно в одному українському суді. Закон працює інакше: право власності на нерухомість завжди визначається за законами тієї держави, де ця нерухомість фактично знаходиться.
Це впливає на правила підсудності: український суд має право вирішувати долю лише тих квартир, будинків чи земельних ділянок, які розташовані на території України. Якщо ви спільно придбали віллу в Іспанії, апартаменти в Туреччині чи квартиру в Польщі, ділити їх доведеться виключно через суди цих країн та за їхніми внутрішніми законами.
Правило 2: Міжнародний «взаємозалік» не працює
Часто один із подружжя пропонує здавалося б логічну схему: «Давай поділимо так — мені залишаються всі квартири в Києві, а тобі — наш спільний будинок за кордоном».
Юридично закріпити такий бартер через рішення українського суду неможливо. Тому домовлятися про такі «взаємозаліки» можна лише добровільно — через нотаріальний договір про поділ майна. Якщо ж справа дійшла до суду, вітчизняний суддя буде ділити виключно українські активи.
Правило 3: Як ділиться майно всередині України
Щодо майна, яке знаходиться на території України, діють класичні правила сімейного законодавства:
- Презумпція спільності: Усе, що ви придбали після реєстрації шлюбу, вважається вашою спільною сумісною власністю (незалежно від того, на кого з подружжя оформлені документи). Ця презумпція діє, поки один із вас не доведе протилежне (наприклад, що квартира куплена за особисті дошлюбні кошти).
- Гнучкість суду: Ви можете просити суд поділити майно певним чином, але суддя не зобов’язаний слідувати вашому сценарію. Якщо запропонований варіант порушує баланс інтересів, суд може самостійно обрати інший спосіб поділу.
- Ідеальні частки: Суду не обов’язково фізично «різати» квартиру навпіл чи змушувати когось виплачувати компенсацію. Найчастіший та найпростіший шлях — визнання за кожним із подружжя по 1/2 ідеальної частки у праві власності. Квартира залишається спільною, але кожен юридично володіє своєю половиною, яку згодом може продати чи подарувати.
Судові спори, що охоплюють активи у кількох юрисдикціях — це завжди складні шахові партії. Неправильно сформульовані позовні вимоги можуть призвести до того, що суд просто закриє провадження, а ви втратите час та гроші на судові збори.