Ситуація, від якої не застрахований жоден бізнес: компанією (ТОВ) володіють два партнери, наприклад, у співвідношенні 50% на 50%. Один із них раптово йде з життя. Поки спадкоємці займаються юридичним оформленням спадщини (що триває щонайменше пів року), життєдіяльність компанії не зупиняється.
Часто живий партнер вирішує взяти управління під повний одноосібний контроль. Він проводить загальні збори, де присутній лише він, і своїми 50% голосів ухвалює ключові рішення — наприклад, звільняє старого директора та призначає на цю посаду себе. Логіка здається залізною: «Іншого учасника немає, отже, мої 50% зараз вирішують усе». Проте корпоративне законодавство та актуальна практика Верховного Суду працюють інакше.
Голоси померлого партнера не «згорають»
Головна помилка, яку допускають співвласники бізнесу в таких ситуаціях — ігнорування статуту та математики голосів.
Голоси, що припадають на частку померлого учасника, продовжують враховуватися при визначенні загальної кількості голосів ТОВ. Якщо статут компанії вимагає для правомочності зборів та зміни директора, наприклад, понад 60% голосів, то 50% живого учасника буде недостатньо. Будь-які рішення, ухвалені такою «нестачею» голосів, є недійсними.
Закон передбачає лише вузькі винятки, коли голоси померлого можна не враховувати:
- Під час виключення такого учасника з ТОВ (якщо його частка менша за 50%, а спадкоємці не заявили про вступ).
- При ліквідації компанії (якщо частка померлого становить 50% і більше). У всіх інших операційних питаннях ігнорувати частку померлого партнера заборонено.
Чи може спадкоємець блокувати такі рішення?
Часто живі партнери вважають, що спадкоємці не мають жодного впливу на бізнес, поки офіційно не стануть учасниками ТОВ (не внесуть зміни до ЄДР). Це небезпечна омана.
Закон чітко розмежовує майнове право (право на саму частку) та корпоративне право (право голосувати на зборах та управляти компанією).
- Корпоративні права дійсно виникають у спадкоємця лише після його офіційного вступу до ТОВ.
- Право власності на частку як на майно належить спадкоємцю з моменту відкриття спадщини (дня смерті спадкодавця).
Оскільки спадкоємець вже є власником активу (частки), у нього є охоронюваний законом інтерес. Він зацікавлений у тому, щоб у перехідний період (доки він не вступив у ТОВ) живий партнер не вивів активи, не набрав кредитів або незаконно не змінив керівництво.
Тому спадкоємець має повне право звертатися до суду та оскаржувати рішення загальних зборів, ухвалені живим партнером з порушенням статуту, ще до свого офіційного набуття статусу учасника ТОВ.
Як бізнесу уникнути корпоративного колапсу
Щоб смерть одного з партнерів не призвела до паралічу компанії або багаторічних судових війн зі спадкоємцями, бізнес має діяти превентивно:
- Адаптувати статут. У статуті варто чітко прописати процедуру управління ТОВ у разі смерті учасника, а також порядок вступу спадкоємців (зі згодою інших учасників чи без неї).
- Укласти корпоративний договір. Це найдієвіший інструмент, який дозволяє партнерам ще за життя домовитись, як діятиме компанія, як розподілятимуться ролі та як захистити бізнес від втручання некомпетентних спадкоємців, зберігши при цьому їхні майнові інтереси.