Спадкування – це перехід майнових і окремих особистих немайнових прав та обов’язків спадкодавця до його спадкоємців. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна — місцезнаходження основної частини рухомого майна. В особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом. У період воєнного стану, не залежно від місця відкриття спадщини, за зверненням спадкоємця будь-який нотаріус України має право завести спадкову справу.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку шести місяців він не заявив про відмову від неї. За загальним довоєнним правилом строк прийняття спадщини становив 6 місяців з дня відкриття спадщини. Втім, зміни, що почали діяти з 06.03.2022 року, додали до цього строку ще 4 місяці. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Спадкування за законом здійснюється за умови відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також, у разі неохоплення заповітом усієї спадщини.
Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово:
у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки;
у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід, як з боку батька, так і з боку матері;
у третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця;
у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини;
у п’яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які її прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена.
Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.
Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
З повагою,
юрист АО “ІДЕАЛІСТ”
Ярина ДОБРОВОЛЬСЬКА