Питання аліментів досить непросте і часто виникає запитання: у якому розмірі сплачуватиме аліменти підприємець?
За ч.2 ст.182 СКУ величина аліментів має бути необхідною та достатньою для цілей забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Аліменти на дитину стягуються у частці від заробітку (доходу) або в твердій грошовій сумі.
Стягнення аліментів в твердій грошовій сумі є простим: є сума і є відрахування в цій сумі.
Щодо стягнення аліментів з ФОП у частці від заробітку (доходу), то тут є свої законодавчі нюанси. Розрахунок аліментних платежів залежить від обраної підприємцем системи оподаткування. ФОП може перебувати на загальній або спрощеній системі оподаткування.
У першому випадку з загальною системою розмір аліментів розраховується із заробітку після сплати податків (чистий дохід).
Якщо ФОП перебуває на спрощеній системі оподаткування, розмір аліментів визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для відповідної місцевості (ч. 2 ст. 195 СК України).
Згідно з підпунктом 16 пункту 1 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1993 № 146 утримання аліментів з працівників провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом, в тому числі з доходів від підприємницької діяльності. Пунктом 13 даного Переліку передбачено, що утримання аліментів проводиться з суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків.
Якщо необхідно стягнути аліменти з ФОП на єдиному податку: згідно норм Податкового кодексу України ФОП, що перебуває на спрощеній системі оподаткування, веде спрощений облік доходів і витрат. Для таких осіб не передбачено визначення чистого доходу (лист ДФС від 11.11.2015 № 10480 / П / 99-99-17-02-02-14), що в свою чергу ставить в скрутне становище не тільки платника, а й одержувача аліментів.
В даному випадку державні виконавці, відповідно до Інструкції про порядок вчинення виконавчих дій, повинні розраховувати аліменти відповідно до середнього доходу по регіону.
Дана норма також закріплена в ст.195 Сімейного кодексу України: заборгованість по аліментах платника аліментів, який є фізичною особою – підприємцем та знаходиться на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який отримує заробіток (дохід) в державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи з середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
На практиці виконавці розраховують суму аліментів виходячи з валового доходу (обороту) відповідно до податкової звітності, не враховуючи при цьому витрати і податки підприємця. В результаті, виникає заборгованість, арештовуються рахунки та призупиняється діяльність ФОП. Тому так важливо стежити за нарахуваннями органів виконавчої служби та в разі виявлення подібної ситуації вживати заходів.
Суд вказав, що поняття «середня заробітна плата для даної місцевості» є макроекономічним показником, вона не належить до доходу (прибутку) або його частини, як макроекономічний показник не є реальною і не може бути об’єктом оподаткування.
Воєнний стан жодним чином не нівелює зобов’язання щодо сплати аліментних платежів, навіть через відсутність офіційного доходу у їх платника.
Проте на період дії воєнного стану з’явилися певні зміни у стягненні аліментів. 26.03.2022 набув чинності Закон України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 15.03.2022. Закон врегульовує, що у випадку виконання рішень про стягнення аліментів, підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи – підприємці, які здійснюють відрахування з заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, перераховують стягнуті кошти на визначений у заяві або зверненні стягувача рахунок, а у разі відсутності реквізитів рахунка стягувача – на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
За новим Законом забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії Російської Федерації, у період такої окупації. Однак, це не означає, що боржник може не сплачувати аліменти.
Слід пам’ятати, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені (ст.196 Сімейного кодексу України). Прийняті вищевказаним Законом зміни не забороняють нараховувати та стягувати неустойку за прострочення сплати аліментів і стягувач не позбавлений можливості звернутися до суду із заявою про її стягнення.
З повагою
Ваш IDEALIST