Усиновлення – це юридичний процес, під час якого рішенням суду створюються нові, постійні відносини між батьками та дитиною, і який полягає у передачі батьківських прав та обов’язків від однієї родини до іншої, це прийняття у сім’ю дитини на правах народженої, з усіма правами та обов’язками, як з боку дорослих так і з боку дитини.
Усиновленою може бути та дитина, у якої розірвані юридичні стосунки з батьками. Тобто такі діти мають юридичний документ про те, що їхні батьки втратили батьківські права стосовно цієї дитини.
Таким документом може бути: рішення суду про позбавлення батьківських прав; свідоцтво про смерть батьків; нотаріально засвідчена відмова батьків від дитини;
Важливо! Усиновити можна дитину у віці від 2 місяців до 18 років. Крім виняткових випадків, коли за рішенням суду усиновити можна й повнолітню особу, яка є сиротою або позбавлена батьківського піклування до досягнення 18 років.
Хто може усиновити дитину?
- дієздатна особа, старша за 21 рік, за винятком, коли всиновлювач є родичем дитини;
- особа має бути старша за дитину не менш як на 15 років. У разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж 18 років;
- подружжя;
- особи, які проживають однією сім’єю;
Звертаємо Вашу увагу: якщо дитина має лише матір або лише батька, які у зв’язку з усиновленням втрачають правовий зв’язок з нею, усиновлювачем дитини може бути один чоловік або одна жінка.
Важливо! Переважне право при усиновленні мають:
- громадянам України, в сім’ї яких виховується дитина;
- громадянам України, які є родичами дитини;
- чоловік матері або дружина батька дитини;
- особа, яка хоче усиновити одразу кількох дітей, які є братами чи сестрами.
Хто НЕ може усиновити дитину?
Усиновлювачами не можуть бути особи, які:
- обмежені у дієздатності або визнані недієздатними;
- позбавлені батьківських прав, крім випадків, коли ці права були поновлені;
- були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним з їхньої вини;
- перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;
- зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;
- не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);
- страждають на хвороби, які входять до переліку затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України;
- є іноземцями, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини;
- мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів.
Етапи усиновлення
Умовно процес усиновлення можна поділити на такі етапи:
- Підготовка документів для усиновлення.
- Постановка на облік кандидатів в усиновлювачі.
- Знайомство з дітьми, які можуть бути усиновлені.
- Отримання висновку про можливість усиновлення дитини.
- Подача документів в суд і отримання рішення про усиновлення.
Щоб стати кандидатом в усиновлювачі, особи, які бажають усиновити українську дитину, звертаються з письмовою заявою про взяття їх на облік в кандидати в усиновлювачі до служби (управління) у справах дітей.
До заяви додаються такі документи:
- копія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу;
- копія свідоцтва про шлюб;
- довідка про заробітну плату за останні 6 місяців або копія декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органами податкової служби;
- висновок про стан здоров’я кожного заявника;
- засвідчена нотаріально письмова згода другого з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення дитини одним з подружжя);
- довідка про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видана органами внутрішніх справ за місцем проживання;
- копія документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням кандидата;
- довідка про проходження курсу підготовки з питань усиновлення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, з рекомендаціями щодо кількості, віку та стану здоров’я дітей, яких може усиновити заявник, за формою, затвердженою Міністерством соціальної політики України. У разі, коли громадяни України, які бажають усиновити дитину, є її родичами, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками чи батьками-вихователями, така довідка не подається.
Увага! У разі усиновлення дитини одним з подружжя висновок про стан здоров’я та довідка про наявність чи відсутність судимості подаються кожним з подружжя.
Після подання документів служба у справах дітей протягом 10 днів:
- перевіряє документи на відповідність вимогам законодавства;
- проводить бесіду з заявниками, роз’яснює їм права та обов’язки кандидатів у всиновлювачі, усиновлювачів, правові наслідки усиновленення, порядок здійснення контролю за умовами проживання усиновлених дітей;
- відвідує заявників за місцем їх проживання та складає акт обстеження житлово-побутових умов;
- розглядає можливість заявників бути всиновлювачами та готує відповідний висновок;
- у разі позитивного рішення ставить заявників на облік кандидатів у всиновлювачі та видає їм висновок про можливість бути всиновлювачами.
Після знайомства та встановлення контакту з дитиною кандидати в усиновлювачі звертаються до служби у справах дітей із заявою про бажання усиновити дитину. Служба готує висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини.
Після отримання висновку заявники звертаються до місцевого суду за місцем проживання (перебування) дитини із позовною заявою про усиновлення із доданими до неї документами
Після позитивного рішення суду та набрання ним законної сили, дитина вважається усиновленою, а всиновлювач зобов’язаний особисто забрати дитину з місця її проживання після пред’явлення копії рішення суду про всиновлення в присутності представника служби у справах дітей.
З повагою,
юрист практики вирішення приватних спорів
Ілона ВАСИЛЕНКО